Цікаві завдання з української мови

                 Цікаві вправи для розвитку      орфографічних умінь та навичок учнів

Головним завданням уроків з української мови за оновленою Програмою з української мови є розвиток навичок з усіх видів мовленнєвої діяльності. Значно менше часу, на наш погляд, приділяється орфографічній грамотності.

Звертаючись до вчителів початкових класів В.О. Сухомлинський писав:

«Ваше найважливіше завдання – закласти міцний фундамент знань. Настільки міцний, щоб учителям, які працюватимуть після вас, взагалі не треба було думати про фундамент».

Я звичайний вчитель, у якого звичайні учні, які пишуть з помилками. От і доводиться вишукувати різні методи та прийоми організації роботи для покращення правопису. А звідки з’являються помилки? Тільки розібравшись з причинами їх появи, можна отримати бажаний результат.

Перша причина помилок достатньо розповсюджена. Наше письмо

супроводжує внутрішня мова. Думка випереджає рухи руки. Внутрішня мова теж. Написавши щось у швидкому темпі, ми читаємо не те, що написали, а те, що хотіли написати, не помічаючи своїх помилок. Як навчити дитину читати те, що написане у неї в зошиті? Проблема сьогодення.

Друга причина – невміння виділяти орфограми на письмі, що дуже гальмує розвиток орфографічних навиків. При написанні диктантів учні не застосовують правила з тієї причини, що не знаходять у словах місця, де їх застосувати. Звідси в диктантах та творчих роботах учні роблять велику кількість помилок. Таким чином, при вивченні української мови пропускається етап, на якому учні самостійно шукали б та виділяли орфограми у момент написання. Для того, щоб у дитини з’явилася орфографічна пильність, традиційно в методиці навчання орфографії визначають такі ви­ди вправ:списування, диктанти, перекази.

Щоб зацікавити дітей, потрібно трішечки пристосувати традиційний матеріал до їх потреб. А діти люблять, щоб було цікаво. Звичайно ж, гратись на уроці ніколи. Але, не змінюючи навчальну задачу, можна зробити її подачу цікавою.

Не навчайте дітей так, як навчали вас – вони народилися в інші часи (Конфуцій).

Давайте згадаємо більш уживані види вправ, які використовуються на уроках, і розберемо інноваційні види, які на мій погляд, є більш цікавішим аналогом. Всі ці вправи – результат клопіткої роботи вчителів України.

Списування із завданням.

Діти списують слова, вставляючи пропущені букви або підбираючи синоніми, антоніми і т. інш.

Пропоную – прийом «Антивірус».

Завдання для учнів: прочитайте слова, зверніть увагу, що «віруси з’їли» окремі букви в словах (або «віруси переплутали» літери)

Потрібно «вилікувати» слова і списати.

Навчальні диктанти

1) Зоровий диктант із попереднім промовлянням (учні читають, відповідно до правил орфографії слово з виділеною орфограмою та записують його).

Пропоную – лінивий диктант.

Вчитель показує словникове слово.

Якщо воно вірно написане, діти показують картку зеленого кольору. Ні – червоного.

Пропоную – гра «Голосування ногами» (може бути використана як інтерактивна фізкультхвилинка)

Вчитель показує словникове слово.

Якщо воно вірно написане, діти сидять тихо. Ні – тупочуть.

Пропоную – чесний диктант (знаю – сумніваюся)

Слова записуються під диктування. Учень пропускає букву в слові, якщо має сумнів. Інші учні надають консультаційну допомогу.

2) Самодиктанти – учень самостійно записує слова, які запам’ятав, читаючи з підручника або дошки.

Пропоную – гра «Фотооко» (мовчазне читання слів на слайді протягом 1 хвилини) із завданнями:

– записати певну кількість слів;

– записати тільки слова певної тематики.

Хто більше?

Слабким учням можна запропонувати «Аптечку швидкої допомоги» (слова списати з карток)

3) Диктант з коментарем.

Учитель диктує слова з вивченими орфограмами, один з учнів вголос коментує правопис слова, інші записують.

Пропоную – вправа «Коректор».

Робота в парах, взаємоперевірка написаного. Знайти помилки, допомогти їх виправити.

Вправа «Під мікроскопом»

Діти читають слова, написані на дошці (екрані). Потрібно знайти помилки, обґрунтувати відповідь, згадавши правило, навести власні приклади.

4)Малюнковий диктант.
Як один із варіантів – учитель демонструє картку-малюнок, діти називають зображений предмет, визначають яку букву потрібно написати та записують слово.

Пропоную – гра «Займи своє місце».

Діти самостійно визначають голосну, яку треба писати в слові. По сигналу вчителя діти встають і займають місце біля дошки під написаними таблицями з літерами. Хтось із представників групи повинен доказати правильність.

Вправа «Хованки»

Вчитель показує малюнок, учні називають слово і попереджають, де може «сховатися» помилка.

Окремої уваги заслуговує робота із словами, правопис яких потрібно запам’ятати.

Пропоную – слово в слові або гра «Піжмурки зі словами»

ердикотр

Гра «Пошуковець» (із групою словникових слів – знайди «шкільні» слова, слова, які «люблять осінь», слова, пов’язані із працею…)

1) самостійно

2) у парі

3) група.

Гра «Плюс – мінус» (робота для сильних учнів або в команді).

Перевірити написане на картці. Поставити відповідні позначки. Обґрунтувати.

Складність нашої професії в тому, щоб знайти шлях до кожного учня, створити умови для розвитку здібностей, закладених в кожному. Саме тому, підвищення ефективності уроку – одна з найважливіших завдань дидактики. Необхідним є введення в навчальний процес таких моделей навчання, які легко застосовуються на різних етапах уроку. Найкращих результатів можна досягти, коли учні на уроках отримують максимальну навчальну інформацію в результаті активної самостійної пізнавальної діяльності. А в цьому нам допоможуть інтерактивні вправи.

   Дидактичні ігри на уроках української мови

           «Які звуки позначає буква?»                                                                                       Вчитель показує дітям букву алфавіту, а вони називають звуки, які вона позначає: голосні, приголосні (тверді та м’які).

                 «Злови звук»                                                                                                     Цю гру доцільно проводити на уроці ознайомлення з новою буквою. Учитель читає віршик з абетки, потім ще раз – по слову. Діти стоять і плескають у долоні, якщо потрібний звук у слові є. Той, хто помилився, сідає. Залишаються найуважніші. Можна використати для гри довільний набір слів.

                       «Який звук виділений?»                                                                           Перед початком гри учитель повідомляє, що будь-яке слово складається зі звуків.Наприклад, «ж-ж-ж» - так звучить бджола, «з-з-з» - так летить комар,  «у-у-у» - так виє вовк тощо. Потім пропонує дітям вимовити інші звуки (ш-ш-ш-, п-п-п-, а-а-а-, о-о-о-,......) і відгадати, що, чи кого вони нагадують.                                                                                                                    Можна попросити відгадати, які звуки вчитель виділяє голосом та інтонацією: д-и-и-и-м,   к-к-к-і-т, с-и-р-р-р, м-а-а-а-м-а тощо.

                   «З яких звуків складається слово?»                                                         Основна мета гри – навчити дітей вслухатися в слово, чути звуки, з яких воно складається й визначати послідовність цих звуків.                                                      ЖУК – ( ж-ж-ж-у-к), ( ж-у-у-у-к), ( ж-у-к-к-к).

                      «Звуки різні й однакові»                                                                            Діти мають визначити, які звуки в словах різні: жир - сир, жив – шив, пив – лив, коза – коса, коса – роса, роса – руса, мак – рак, білка – булка, слива – слава, рибка – рубка, ферма – форма тощо.                                                                                         Другий варіант гри – діти мають визначити однакові букви в словах: дим – мак, лев – ліс, луна – небо, тигр – лис, вода – вовк тощо.                                                      Цікаво й корисно дати дітям і пари слів, що не мають однакових звуків: м'яч – бик, рів – лис, дим – рак, оса – ніч, рука – сіно тощо.

                          "Заміни    звук "                                                                                         Учитель звертає увагу дітей на те, що коли змінюється хоча б один звук у слові, повністю змінюється значення цього слова.                                                       Наприклад: рак – мак – лак –бак.                                                                                   Учитель говорить  слово, а учні  мають сказати або намалювати  нове слово зі зміненим звуком.                                                                                                                                              «Назви слова на даний звук»                                                           І варіант: назвати якнайбільше слів, де один раз зустрічаються у слові звуки [а] та[с] ( сало, сани, коса, колеса, сумка, Сашко, масло, свічка тощо.)                          ІІ варіант: назвати якнайбільше слів, де звук [и] зустрічається двічі ( лисиця, дитина, гриби, килим, синиця тощо.)                                                                                ІІІ варіант: назвати якнайбільше слів, де звук [о] зустрічається тричі ( колобок, колосок, молоток, голосок тощо).

                                «Ланцюжок слів»                                                                             Одна дитина називає слово, наступна  має придумати слово, яке починається останнім звуком, який чути у слові товариша. Наприклад: осінь – ніж – жаба – абрикос – соус.... Можна поділити дітей на групи. Котра група утворить довший  « ланцюг» слів, та й перемагає.

                                  «Ланцюжок слів» 

 Склади ланцюжок із 10 слів, де кожне наступне слово розпочинається двома буквами попереднього: ( Наприклад: миша – шашка – калина…). 

                               «М'яко чи твердо?»                                                                          Під час гри учні проводжують ознайомлення з твердими та м'якими звуками.             У кожного учня на парті по два смайлики. Коли учень почує м'який звук у  слові - підносить   угору усміхнене обличчя, а коли почує твердий звук – серйозне.                                                                                                                           Слова для гри: лопата – льон, нитка – нянька, кит – кіт, дим – дім, син – сім, лис- ліс, бик – бік, тин – тінь.

                       «Зміни голосний ( приголосний)»                                                              Наприклад: ен – ун, ан, он, ін, юн.... ам – ем, ом, ім, ум, єм ...

                          «Продовжи склад"                                                                                Наприклад: ні (ж), ле(в), ла(к), си(р), ос(а), ди(м), ді(д), ві(з), ма(к), ко(са), ри(ба), се(ло) тощо.

                        «Слова з трьох букв»                                                                               У цю гру бажано грати доти, доки діти не навчаться швидко й легко читати слова, які складаються з трьох букв. Щоб гра не набридала й завжди була цікавою, можна урізноманітнити їі, придумавши казку.                                               Діти отримують слова, що складаються із трьох букв: дід, зуб, дім, сир, оса, суп, рак, мед, жук, м’яч, ніс, луг тощо.                                                                                     Учитель читає казку. Зупиняється  якоїсь миті і запитує. Діти голосно читають пропущене слово, щоб поповнити речення.

 Наприклад: Жив собі (хто?)....( дід). У нього болів(що?)....(зуб). Зайшов він(куди?).....у (дім). Хотів з'їсти (що?)....(сир). Раптом прилетіла (хто?)...(оса). Вона впала (у що?).......(суп).Тоді побачила, що там плаває (хто?)...(рак). Оса вирішила втекти. Вона побачила у чашці (що?)....(мед). Але там вже сидів(хто?).....(жук). Оса зі злості кинула в нього(що?)....(м'яч). І м'яч потрапив жукові ( у що?)......(ніс). Жук образився і полетів (на що?)....(луг). Ось і казці кінець.                                                                                                                                 Можна придумати подібні казки зі словами , що складаються з чотирьох, п'яти букв, тощо.

                                     «Склади  слово»                                                                           Учитель називає слово, а учні викладають на стіл картки: « риба, абрикос, капуста». Щоб відгадати зашифроване слово, вони мають з'єднати перші букви назв предметів, намальованих на картках. (Рак).

                               «Хто перший  прочитає?»                                                              Ця гра спрямована на розвиток побуквенного аналізу кожного слова і на набуття досвіду озвучування незвичних, несподіваних буквосполучень.                                Для гри можна використати картки зі словами ( 3 – 5 букв). Учні мають за завдання  прочитати слово по буквах у зворотному порядку( тобто справа наліво).Наприклад: актор -  р, о, т, к, а, стіл -  л, і, т, с,  ластівка - а, к, в, і, т, с, а, л тощо.

                                  «Анаграми»                                                                                     Іск (сік), щіку ( кущі), пухсі ( успіх), хапта ( птаха).....

                           «Чи є такий предмет?»                                                                       Гра спрямована на вдосконалення техніки читання. Учитель пропонує дитині прочитати слова й сказати, чи існують ті предмети або явища, які вони позначають.

Варіанти карток.

1. Кущ, баж, мед, вім, фал, лук, цюн, ніч, гач, сад, жіб, таз, чуб, пек, шар, зиг, яма, хор, різ.

2. Бур'я, гафо, нота, діти, жатю, птах, зіду, осел, ірек, вухо, кюса, цирк, хрест, борщ, шпак, рюса.

3. Актор, вимус, бочка, жнифя, голос, парта, ізюнт, хітко, земля, церпа, сосна, диван, чвари, труби, осаті, фрукт.

4. Родина, вулира, ремінь, цукода, береши, палиця, чітасу, музика, діреня, кисіль, жибань.                                                                                                                              5. Загадка, читабон, фільток, кімната, руфлон, веселуб, учитель, голубіж, метелик, бджуза, іграшка, дівчиря.

                            «Відгадай за звуком»
Вчитель показує дітям за­здалегідь підготовлені малюн­ки із зображенням різних пред­метів і запитує: «Що це?» (го­динник). «Як він тікає?» (тік-так, тік-так). «Що це?» (літак). «Як він гуде» (у-у-у).

                            «Хто як говорить?»
Вчитель показує малюнки різних тварин, птахів, комах, а учні відтворюють звуки, які вони подають: жабка — ква-ква; комар — з-з; гуска — га-га; жук — ж-ж; курка — ко-ко; мишка — пі-пі і т. п.
                                «Впіймай звук»
Вчитель читає слова. Діти уважно слухають і плескають у долоні, коли чують заданий звук. Визначають його місце у мові.
                        «Добери малюнок до букви»
Вчитель виставляє малюн­ки. Діти відшукують предме­ти, в назвах яких є певна буква.

                                     «Спільний звук»
Під час гри діти ознайом­люються з новим звуком, за­кріплюють його сприйняття на слух. Учитель називає 5 — 8 слів в яких є спільний звук. Учні уважно слухають і називають його. Придумують з цим зву­ком свої слова. Потім учитель показує, якою буквою цей звук позначається. Наприклад: сом, сон, суп, осика, сосна, син, сила.
                              «І читаємо, і рахуємо»
Вчитель читає слова, а уч­ні за допомогою карток з циф­рами показують скільки звуків і букв у цьому слові.
                                  «Ми чарівники»
Учні з розрізної азбуки скла­дають слово. Вчитель пропо­нує «почаклувати» — змінити одну букву на іншу, відняти або додати якусь букву і про­читати нове слово, пояснив­ши його значення. Наприклад: сон — Н — на М; коса — С — на Р, — на З тощо; рак — на грак; їжа — на їжак;
фарба — на фара, кріт — на кіт тощо.
                               «Склади слово»
На дошці — малюнок доб­ре знайомого дітям предмета. Вчитель викликає учнів до дош­ки, даючи кожному картку з якоюсь буквою. За командою вчителя діти складають слово на набірному полотні.
                                «Будь уважний»
Учням роздають картки з малюнками добре знайомих предметів. Діти розглядають і називають їх. Вчитель показує букву, діти називають її і зна­ходять малюнок із зображен­ням предмета, назва якого по­чинається з цієї букви.

                                «Зміни слово»

Діти записують слово і, шля­хом заміни букви, віднімання або додавання якоїсь букви, утворюють нове слово. Запи­сують його.

                                  «Мовчанка»

Вчитель показує малюнок, а діти мовчки записують бук­ву, з якої починається назва зображеного предмета.
                                 «Буква сховалася»
Вчитель показує картку з якоюсь буквою, але вона наполовину прикри­та. Учні мають назвати і запи­сати її, назвати слова, які по­чинаються на цю букву.
                                  «Слова-загадки»
Вчитель пише на дошці пер­шу букву, наприклад Л, і про­понує дітям відгадати, яке сло­во він хоче написати. Діти на­зивають різні слова на букву Л. Далі він пише наступну бук­ву — И. На дошці — склад ЛИ. Діти знову називають слова, які мають перший склад ЛИ. Вчитель пише П. Нарешті, до­писує букву А. Діти читають і записують слово.            

                                «Хто уважний?»
На набірному полотні вчитель викладає слово. Діти його читають, називають букви. По­тім заплющують очі, а вчитель змінює слово. Діти розплющу­ють очі, читають і кажуть, що змінилося в слові. Наприклад: тік — кіт, сир — рис, пилка — липка.

                            «Чарівний мішечок»                                                                             У мішечку  іграшки, у назвах яких є потрібні літери чи дрібні предмети, які треба описати тощо. Набір предметів змінюється залежно від мети навчання: це іграшки, у назвах яких є потрібні літери, дрібні речі, які треба описати тощо.

                                        «Впіймай звук»

 Учитель називає ряд слів. Якщо учень почує потрібний звук, то плескає в долоні. (Слова добираються так, щоб звук був у різних позиціях). 

                                        «Листоноша»                                                                           Діти отримують листи із завданням для складання невеликих оповідань за малюнком чи опорними словами. Використовую для сильніших учнів.

                                        «Відлуння»

 Учитель називає слова, а діти хором повторюють останній склад. (Наприклад: ромашка –ка, книга – га, ліс – ліс). 

                                       «Відгадай»                                                                                  На столі розкладено 5-6 іграшок або предметних малюнків. Дітям пропоную уважно розглянути їх і вибрати один з них. Один учень повинен розповісти про цей предмет, не називаючи його, щоб всі інші здогадались, про що йдеться.

                                        «Мозаїка»
Учням роздаються картки зі складами червоного, синього, зеленого кольору. Склади перемішані. З них треба скласти слова, де перший склад червоного кольору, другий – синього, третій – зеленого. Н – д: руч, ка; О, ля; ма, ши, на; бі, лоч, ка; пар, та; квіт, ка; …

                               «Нумо, прочитай!»
Складіть слова, переставивши букви.
Трфуки, мьіфл, олбтуф, іфніш.
(фрукти, фільм, футбол, фініш)

                           «Назвіть сусідів»

 Назвіть сусідів звука (а) в таких словах: басейн, плащ, залізо, упав, комахи, каже, драбина, жайвір, малий, гай… 

                           «Прочитай слова»
Розв’яжи «грамотні» приклади і намалюй відповіді.
ЯР+БЛУ+КОМА-РМА=
(яблуко)

ЯК+КІВІ+РИС-К-ВІ-ИС=
(якір)

ГОЛ+РОМА+ХА-МАЛА=
(горох)

СІК+ДОН+ЦЕ-ДІК=
(сонце)

                                  «Звук [к]» 

 Для цієї гри можна брати будь-який звук.

 1. У назвах якого взуття є звук [к]? (босоніжки, чобітки, кросівки…)

 2. У назвах якого посуду є звук [к]? (ложка, виделка, каструля…)

 3. У назвах яких тварин є звук [к]? (собака,кіт, кінь…)

4. У назвах яких овочів є звук [к]? (картопля, огірок, капуста...) і т. д.

                                  «Нові слова» 

Замінюючи букви, утвори нові слова (Наприклад: майка-гайка-чайка)

                                  «Ланцюжок» 

 Склади ланцюжок із 10 слів, де кожне наступне слово розпочинається двома буквами попереднього: ( Наприклад: тиша – шафа – фарби…). 

                                «З перших літер»

Учитель називає будь – яке слово, наприклад «літо». Учні записують це слово по букві в кожному рядку, вертикально.
 Л
 І
 Т
 О
Задача учнів: у кожному рядку дописати до поданих букв інші букви, щоб вийшли слова, які складатимуться не менше, ніж з 4 букв. Коли один із гравців першим допише слова в усіх рядках, він сповіщає про це іншим, і всі припиняють складання слів. Учасник, що закінчив складання першим, зачитує свої слова. Якщо якесь із названих слів є в інших гравців, вони його викреслюють. Виграє той у кого залишиться найбільша кількість не викреслених слів.

                                  «Буква до букви»                                                                      Використовуються картки літер розрізної абетки. Грають парами. За допомогою лічилочки вибирають учня, який буде починати гру: класти на парту на свій розсуд картку з написаною на ній буквою. Другий учень додає ще одну картку так, щоб вийшов склад. Настає черга першого учня. Він може прикладати свою картку з лівої, правої сторони або взагалі вставляти картку між картками, що вже лежать на парті. Таким чином, гравці по черзі додають одну картку, намагаючись скласти словникове слово.

                                                   «Впиши букву»

Вписати букви, щоб вийшли слова зі знаком м’якшення:
- у першому рядку - назва свійської тварини,                                                                                   - у другому і третьому - назви диких тварин,                                                                                          - у четвертому – назва шкідливої комахи. (Кінь, лань, лось, міль).
К... ... Ь
Л... ... Ь
Л... ... Ь
М... ... Ь

                                 «Будуємо будинок»
Уявімо, що будуємо будинок. Стіни і дах є.Домальовуємо частини будинку, в яких є звуки [р], [р’] – двері, рами, труба, ручка, перила, веранда…
Посадимо дерева і квіти у назвах яких є ці звуки. Учні називають слова і викладають з розрізної азбуки: береза, горобина, груша, ромашка, троянда, чорнобривці.

                                     «Навантажте машину»
На таблиці посередині намальована буква «П», поряд з нею розташовано три машини.
Учні поділені на три групи. Першій групі треба навантажити на машину овочі, другій – фрукти, третій – будівельні матеріали, у назвах яких є буква «П». В учнів роздаткові картки лежать на парті, серед них є й зайві, що не мають цієї букви.

                                       «Знайди букву О»
За завданням учителя діти знаходять предмети, які нагадують букву «О». Предметів зображено значно більше, тобто не лише ті, що за формою схожі на «О».

                                  «Граматичні родичі»

Слова – картки розкласти на три групи.

Хто? Що?                          Який? Яка? Яке?                        Що робить?

                               

                              «Закінчи слово» 

 На дошці або на картках записані початки слів з подовженими приголосними. Матеріал для гри: Жи…, ли…, ми…, ши…, бага…, заня…, поло…, поши…, гі…, зі…, рі…, прова…, безси…, дозві…, вугі…, бади…, вмі…, дої…, зна…, вбра…, ката…, писа…, ході…, корі…, копа…, чита…, шука… . 

                                            «Лото»

На окремих картонних аркушах записується прізвище письменника та його твори, тобто фактичний матеріал, який діти мають засвоїти. На одному аркуші подано прізвище, ім’я та по батькові письменника, на другому – назва або фрагмент з його твору. Завдання для дітей – вибрати із загальної кількості ті, які стосуються одного й того ж  автора.

                                      «Шаради»

1. * Корінь – як у слові «зимувати», суфікс і закінчення – як у слові «зіронька»   (зимонька).

    * Корінь – як у слові «садити», суфікс і закінчення – як у слові «казка», префікс – як у слові «перехід» (пересадка).

    *  Корінь – як у слові «море», суфікс – як у слові «сільський», закінчення – як у слові «високий» (морський).

 2. Скласти слово із перших складів:

      десять, ребро, вода ( дерево)

  3. Скласти слово із першого складу першого слова і другого складу другого слова:

       будинок, моряк (буряк).

                         «За алфавітом»

 Розкласти овочі (фрукти, тварин) за алфавітом. Учням роздаються предметні малюнки (набори карток зі словами). Матеріал для гри: морква, картопля, цибуля, огірок і т. д.

  «Алфавітна естафета»                                                                                                                                                                                На аркуші паперу учні пишуть по одній букві алфавіту. Якщо наступний гравець помітив помилку, то виправляє її, а свою букву не пише і передає аркуш далі. 

                                              «Алфавітний м’ячик» 

 Учитель кидає м’ячик одному з учнів і називає першу букву алфавіту, учень повертає м’яч учителю, вимовляючи наступну букву і т.д. 

                                            «Алфавітний ланцюжок»

 Учні стають у коло і по черзі називають за алфавітом слова – назви тварин. Якщо на якусь букву не можуть придумати відповідного слова, то називають лише букву. 

                                        «Придумай речення»                                                                Я називаю будь-яке слово і кидаю дитині м’ячик. Учень ловить м’ячик і придумує речення із запропонованим словом. Якщо він не може швидко придумати речення, то повертає м’ячик. Якщо дитина впоралася із завданням, то сама пропонує наступне слово і кидає м’ячик комусь із учасників гри.  

                                      «Знайди схему»  

  На дошці макети поштових скриньок, у дітей на партах картки зі словами. Учні знаходять потрібну скриньку зі схемою і прикріплюють картку зі словом до  скриньки.

                                                                                                                                      

                                               Гра Живий звук»                                                                 Мені нещодавно сказали, що звуки можна оживити і показати руками. Голосний —кружечок. Руки підніміть і з’єднайте над головою. Вийшов кружечок. Приголосний твердий — це рисочка. Поставте зігнуту в лікті руку перед грудьми. Приголосний м’який — це дві рисочки. Поставте перед грудьми дві зігнуті в ліктях руки.

                       «Відповідай швидко»

Вишикувати всіх учасників гри у коло і кидати м’яч то одному, то іншому гравцеві, називаючи колір, форму чи якість будь-якого предмета.

Той, кому організатор гри кидає м’яч, має назвати відповідний іменник, дієслово, прикметник тощо.                                                                                                                   (зелений – огірок, червоний – помідор, круглий – сонце, стіл, дерев’яний – двері, пече – вогонь і так далі)

Якщо гравець не зловив м’яч чи дав неправильну відповідь, то він виходить з гри.  Виграє той, хто залишився в колі.

«Віднови пісеньку»

На дошці написані слова пісеньки з пропусками. Учитель показує дітям картки-блискавки, зроблені у вигляді листків дерев. Прочитані картки прикріплює на дошці. Діти читають слова пісеньки і вставляють потрібні слова)

-         Де ти, білочко, ______ ?

Що ти, білочко, ________ ?

-         У зеленому __________,

у дуплі. у соснячку.

Я гризу _________________

і гриби, і _______________ .

- А в морози люті, злі

ти не мерзнеш __ ________ ?

-         Мене добре зігріва

моя шубка _______________ ,

і тому зимові дні

мені зовсім ___   ____________.

(хутрова, горішки, у дуплі, живеш, шишки, не страшні, ліску, гризеш)

ДОБІРКА ТВОРЧИХ ВПРАВ ТА РОЗВИВАЮЧИХ ІГОР

Вправи на формування уміння слухати і говорити

1. Вправи на конструювання і реконструювання.

 1) Скоротити речення до 4-х, 3-х, 2-х слів.

Вимовляю речення – діти усвідомлюють його, повторюю речення – учні запам’ятовують. Після цього пропоную учням скоротити речення послідовно,

довільно, але зберігаючи основний зміст, наприклад:

Оля читає маленькій сестричці цікаву книжку.

Оля читає маленькій сестричці книжку.

Оля читає маленькій сестричці.

Оля читає сестричці.

Оля читає.

Завершує роботу запитання. Що змінилося, коли речення скоротили?

Далі ця вправа проводиться як гра. Скорочувати речення можна послідовно або на ту кількість слів, яку встановлюють гравці. Найскладніший варіант гри: зробити речення якомога коротшим, але настільки, щоб воно залишилося зрозумілим.

Спробуй скоротити ці речення.

Восени часто йдуть заливні дощі.

Оленка подарувала своїй сестрі вишиту сорочку.

Взимку дерева часто вкриваються сріблястим інеєм.

Зелене гілля дерев звисало над стежкою.

В глухому лісі на краю озера зупинилися для відпочинку перелітні птахи.

Кіт спить дуже сторожко.

Петрик помітив на великому дереві білку.

Біля діжки з водою росли кущі шипшини.

В цьому глухому і темному лісі живуть білки та їжаки.

2) Перестав слова у реченні.

Вимовляю речення і пропоную дітям змінити порядок слів. В ході роботи з’ясовується , що і як у цьому випадку змінюється. Учні вчаться виразно вимовляти речення, змінюючи логічний наголос, уточнюючи зміст, наприклад:   

 Сьогодні вранці Ніна пішла до школи.
Ніна сьогодні вранці пішла до школи.   
Вранці сьогодні  пішла Ніна до школи.

Пішла Ніна сьогодні вранці до школи.

До школи пішла сьогодні вранці Ніна.

Спробуй сам.

Звірі й птахи радіють теплу і весні.

Під старою березою Оленка побачила маленьку пташку.

Ведмедиця любить у холодочку подрімати.

Гніздо висить на висоті двох метрів на гілці осики.

Хлопці з нашого класу змайстрували годівницю для птахів.

Вранці прилітають до калини птахи і клюють червоні ягоди.

Цією вправою формується вміння володіти реченням під час переказу та в бесіді. На основі завдання проводиться гра:

„Таке однакове і різне речення ”.

Учні складають речення і пропонують його варіанти. Виграє той, хто зможе скласти більше варіантів і зуміє виразно вимовити фразу.

3) Заміни одне слово.

 Пропоную вихованцям прослухати речення і повторити його, замінивши тільки одне слово, наприклад:
Діти повернулися зі школи.

Першокласники повернулися зі школи.

Дівчатка повернулися зі школи.

Учні повернулися зі школи.

Друзі повернулися зі школи.

Хлопчаки повернулися зі школи.

Пустуни повернулися зі школи.

Діти вийшли зі школи.

Діти вибігли зі школи.

Діти повернулися з бібліотеки.

Продовжуй гру.

Кіт сидів на дереві.

Іванко виглядав із – за воріт.

Дідусь відпочивав під грушею.

Стежкою йшла бабуся з відром води.

Ввечері на лісовій галявині ми побачили їжака.

Комахи проспали цілу зиму під корою цього пенька.

Влітку наша родина відпочивала в Карпатах.

З далеких країв летіли ключі журавлів.

Біля каштана стояла група екскурсантів і милувалася його красою.

Завдяки цій вправі формується уміння уважно і свідомо сприймати висловлювання, тексти.

Учням слід запропонувати складати і перетворювати речення самостійно, а ще краще – у колі друзів, сім’ї, влаштовуючи цікаву гру. Матеріал для гри бажано добирати з дитячих книжок.

2. Вправи на усвідомлення змісту.

Послухай, запам’ятай, відповідай: чи все правильно.

Діти слухають речення і визначають: чи може таке бути, якщо може – то де, коли, чому? Якщо не може – то слід довести, що це вигадка, нісенітниця.

Хлопчик поїхав до лісу на лижах, щоб зібрати суниць.

Жабенятко розкрило парасольку, бо пішов дощ.

Кішка колисала мишку і співала колисанку.

Їжачок лазить по деревах, а ведмежатко повзає.

Дід узяв пилку і пішов до лісу зрубати дерево.

У хлопчика була температура 36,5, тому він почувався дуже погано.

Цією вправою посилюється увага до тексту, уміння точно, відповідно до задуму будувати вислів, свідомо вживаючи те чи інше слово.

Продовження системи вправ є ускладнені вправи на формування навичок цілеспрямовано користуватися відомостями з різних галузей  і розвиток уміння доказово розмірковувати на їх основі. Ці вправи ефективні, коли дітей завчасно попереджують про те, яку інформацію, з якої теми слід використовувати.

Важливо, щоб дитина не лише запам’ятала речення, текст, помітила неточності, але й могла навести факти й судження на підтвердження власної думки. Слід заохочувати учнів посилатися на книжки, в яких розповідається про ці факти.

1) Так чи ні.

Знайди помилку. Доведи свою думку.

У сосновому лісі ми збирали моркву.

Вовк спритно заліз на березу нарвати свіжих огірків.

Все літо бджоли збирають квітковий пилок і нектар.

Подорожник – це корисна лікувальна рослина.

Свинки люблять ласувати картоплею.

Сова вдень спить, а вночі шукає собі їжу.

Кит – це найменша риба в світі.

2) Послухай, запам’ятай.

Які помилки ти помітив? Скільки їх? Доведи, чого такого не може бути.

                                      

Білка

         На осінніх канікулах ми з татом і мамою пішли до лісу.

         У лісі було гарно, тихо. Тишу порушували тільки ворони, що кукурікали біля своїх гнізд. Чути було, як десь далеко кує дятел. А ми все далі й далі заходили в ліс.

         Раптом ми побачили білочку. Яка ж вона гарна! Вся біленька, пухнаста. У неї була довга мордочка, маленькі чорні очі й зовсім маленький хвостик. Білочка щось тримала в лапках. Це  була маленька срібляста рибка. Але побачивши нас, вона перелякалась і втекла.

         Невдовзі ми повернулися додому.

3) Скажи інакше.

Завдяки цій вправі формується уміння усвідомлювати науковий текст через перефразування. Наприклад:

Пташенята зозулі за одну добу з’їдають велику кількість комах.

а) Коли вилуплюються пташенята зозулі, вони з’їдають цілу купу жуків, личинок, черв’яків.

б) Маленькі зозуленята поїдають дуже багато різної мошки.

Кішка дуже старанно чистить свою шерсть язиком для того, щоб „їжа”

не почула її дух і не втекла.

Їжак проводить у зимовій сплячці більше шести місяців.

Більшість жаб дуже корисні – вони винищують безліч шкідливих комах.

У наших лісах є багато лікувальних рослин, які допомагають зупинити кров – подорожник, кропива, каштан, деревій, калина.

Свійські птахи ковтають невеличкі камінці, щоб їжа у шлунку перетиралася.

Молодші школярі спроможні самостійно знаходити подібні речення в дитячих книжках, що містять інформацію з життя природи.

3. Вправи на формування уміння розширювати й уточнювати висловлювання.

1) Доповни речення.

Вимовляю речення і пропоную учням збільшувати його, додаючи по одному

( по два ) слову, наприклад:

Ігор вчить.

Ігор вчить уроки.

Брат Ігор вчить уроки.

Брат Ігор вчить уроки з математики.

Мій брат Ігор вчить уроки з математики.

Мій брат Ігор годину вчить уроки з математики.

Мій брат Ігор уже годину сидить і вчить уроки з математики.

Мій брат Ігор уже годину сидить за столом і вчить уроки з математики.

Мій старший брат Ігор уже цілу годину сидить за столом і вчить уроки з математики.

Продовжуй!

Ніна читає ...

Пташка співає ...

Катя малює ...

Пішов дощ ...

Завдяки цій вправі дитина вчиться швидко вловлювати зміст прочитаного, читати за здогадкою, запам’ятовувати, будувати висловлювання, використовуючи всі мовні можливості, а також стежити за висловленням співбесідника.

На основі цієї вправи можна організувати цікаву і змістовну гру, пам’ятаючи про те, що речення може складатися з одного слова і налічувати 40 та більше слів.

2) Закінчи речення.

Починаю речення, а учні його закінчують. Передбачається, що може бути декілька варіантів відповідей або всього один, наприклад:

Дівчинка йшла ...

Дівчинка йшла стежкою додому.

Дівчинка йшла і співала пісеньку.

Дівчинка йшла вулицею і несла важку сумку.

Дівчинка йшла до бібліотеки.

Спробуй сам!

Іринка з Маринкою поверталися ...

Всім потрібні гарні ...

Взимку важко живеться птахам ...

Ведмеді люблять ...

Діти зустріли в лісі бабусю.

Діти зустріли в лісі бабусю, яка ...

Діти зустріли в лісі бабусю, яку ...

Діти зустріли в лісі бабусю, якій ...

 Діти зустріли в лісі бабусю, про яку ...

Не страшні тріскучі морози їжачкові, бо ...

Діти хотіли побачити, як ...

Все одразу зазеленіло, тому що ...

Наближалася ніч, тому ...

Катруся нарвала зеленої травички, щоб ...

Стежкою йшла маленька дівчинка, яку ...

Вони дуже любили цього дуже симпатичного песика, який ...

Голосно заспівав півник, коли ...

Розкажіть мені, де ...

Хочеш їсти калачі – не сиди на ...

Нових друзів май, а старих не ...

Книга вчить, як на світі ...

Як сіно косять, то дощів не ...

Вовка боятися – в ліс ...

Не той друг,  хто медом каже, а той, хто правду ...

Ці вправи навчають слухати і розуміти співбесідника, читати за здогадкою, розуміти складні конструкції і користуватися ними у мовленні.

Гра „ Я починаю, а ти закінчуй ” цікава не лише дітям, а й батькам.

3) Запитай – відповідай !

Вимовляю речення, учні ставлять запитання до його змісту і відповідають на них, наприклад:

В лісі діти знайшли їжачка.

Кого знайшли діти в лісі? Їжачка.

Де знайшли діти їжачка? У лісі.

Що зробили діти? Знайшли їжачка.

Хто знайшов їжачка? Діти.

Чи в лісі знайшли діти їжачка? В лісі.

Чи їжачка знайшли діти? Так, їжачка.

Чи діти знайшли їжачка? Так, діти.

Продовжуй!

Дівчинка поливала у садку квіти.

У віконечко зазирнуло весняне сонечко.

Мама подарувала Тетянці красиве платтячко.

В зоопарку малюки бачили різних звірів.

Знайшов Півник на землі пшеничний колосок.

Завдяки цій вправі учні вчаться краще усвідомлювати текст, висловлюватися, робити його змістовний аналіз.

4) Вправи, що сприяють формуванню швидкої реакції на слово, розвиткові навичок читання за здогадкою й уміння відгадувати загадки.

Такі вправи збагачують уявлення, допомагають оволодіти уміннями характеризувати будь – що, будь – кого .

Ці вправи продуктивні тільки тоді, коли виконуються чітко і швидко. Треба передбачити, що може бути декілька варіантів відповідей.

1) Хто це? Що це? Відповідай швидко.

Рідна, лагідна, найдорожча – матуся.

Запашний, білий, смачний - ...

Білий, холодний, пухкий - ...

Червоне, солодке, соковите - ...

Пухнаста, руда, хитра - ...

Весняний, сонячний, теплий - ...

Жовті, червоні, осінні - ...

Нова, цікава, бібліотечна - ...

Сірий, зубатий, голодний - ...

Прозора, джерельна, холодна - ...

Висока, білокора, струнка - ...

Чорна, дощова, велика - ...

Кольоровий, дерев’яний, зламаний - ...

Футбольний, круглий, шкіряний - ...

Цікавий, двосерійний, пригодницький - ...

Яскраве, тепле, пекуче - ...

Фруктовий. Квітучий, зелений - ...

Зелена, висока, новорічна - ...  

2)Точно і швидко. Хто або що?

Нявчить – кіт          варить – кухар          стоїть – дім

гавкає                        навчає                        стрибає

дзижчить                лікує                           літає

шипить                   малює                         спить

реве                          будує                            ліпить

виє                            замітає                      бігає

каркає                     креслить                    дивиться

3) Слухай! Називай якомога більше слів!

Пливе пароплав, човен, плавець, качка, риба, деревина, кит ...

летить -                                                 повзе –

росте -                                                   біжить –

співає -                                                   висить –

спить -                                                  цвіте –

шипить -                                              світить –

вмивається -                                        купається –

в’ється                                                  замерзає –

4) Хто? Що?

ріс –                                 світив –                             висів –

росла –                            світила –                          висіла –

росло –                            світило –                          висіло –

росли –                           світили –                           висіли –

5) Змінюй по черзі.

я стою                              я граю                                  я пишу

ти стоїш                         ти ...                                    ти ...

він стоїть                       він ...                                    він ...

вона стоїть.                  вона ...                                  вона ...

воно стоїть                   воно ...                                  воно ...

ми стоїмо                      ми ...                                      ми ...

ви стоїте                       ви ...                                      ви ...

вони стоять                  вони ...                                  вони ...

6) Змінюй і доповнюй.

я читаю про квіти                                                  я бігаю ...

ти читаєш сестричці                                           ти бігаєш ...

він читає газету                                                    він ... ...

ми читаємо в класі                                               ми ... ...

ви читаєте виразно                                                   ви ... ...

вони читають по черзі                                             вони ... ...

7) Здогадайся: про кого або про що я розповідаю.

Учень, школяр, черговий, другокласник, син, онук, пустун - ...

Дочка, хазяєчка, вертуха, онучка, помічниця - ...

Умілець, захисник, трудівник, друг - ...

Чекає, зустрічає, запитує, годує, читає, посміхається, піклується, шиє, стомлюється, радіє - ...

Майструє, лагодить, ремонтує, працює, радить, запитує, піклується, розповідає, купує - ...

Бігає, читає, пише, мріє, відпочиває, плаче, грається, навчається, співає, стрибає, сміється - ...

Повзе, шипить, блищить, жалиться - ...

Готує, солить, помішує, ріже, пече, смажить - ...

Гуляє, грається, веселиться, розмовляє - ...

5.Вправи на формування навичок чіткої й виразної вимови.

Цими вправами відпрацьовую дикцію. Використовую їх під час проведення уроку читання, як тренувальні перед читанням тексту, як цікавий елемент уроку, як пауза для відпочинку або розрядки, а також як елемент ознайомлення з римою в ході засвоєння ліричного жанру. Служить для розвитку творчих здібностей дітей.

1) Безконечні пісеньки.

 Щоб навчитися говорити, треба говорити. Багаторазове, чітке повторення, а особливо якщо воно супроводжується бадьорим настроєм, елементами змагання, дає бажані результати. Діти починають відчувати ритм, усвідомлювати артикуляційну сторону вимови та й взагалі відчувають радість від повторення цих веселих пісеньок. Вони легко завчаються, коли повторювати їх слідом за вчителем. Доцільно змінювати темп і ритм вимови, залучати міміку, жести.

                                    Загубила голку Ніна

Загубила голку Ніна,

Стала Ніна на коліна:

Знайшла голку,

Та не шила, -

Ніна нитки загубила.

Загубила нитки Ніна,

Стала Ніна на коліна:

Знайшла нитки ,

Та не шила, -

Ніна голку загубила...

Цього вірша про дівчатко

Починай читать спочатку.

Загубила голку Ніна ...

                 ( Г.Бойко )

                      Дідів обід

Казку хочете смішну?

Зараз я її почну:

Жив на світі сивий дід.

На плиті варив обід.

На кривий ослін сідав,

Що зварив, усе з’їдав.

Горщик мив і миску мив.

На плиті обід варив,

На кривий ослін сідав,

Що зварив ,усе з’їдав.

Горщик мив і миску мив.

На плиті обід варив ...

Ой і хитра казка ця,

Бо не видно їй кінця.

Доки дід на світі житиме,

То усе обід варитиме.

            ( Т.Коломієць )

2) Розкажи, не помились і всім посміхнись!

Учні слухають вірш, усвідомлюють зміст, з’ясовують, що текст складається з повторів, схожий на скоромовки. Потім, повторюючи за мною, якомога швидше намагаються запам’ятати його. Наприкінці можна провести змагання між учнями: хто краще ( виразно, чітко, безпомилково ) прочитає вірш перед публікою.

                      Хоче спати

Хоче спати гілка,

Хоче спати бджілка.

Хоче спати ...

Хоче спати ...

Спить ...

Хоче спати пташка

І мала мурашка.

Хоче спати ...

Хоче спати ...

Спить ...

Хоче спати кізка,

Хоче вже й берізка.

Хоче спати ...

Хоче спати ...

Спить ...  ( А. М’ястківський )

3) Послухай і скажи. Послухай і доскажи.

В основі цієї вправи – формування навичок слухати, чітко вимовляти, усвідомлювати і добирати риму. Промовляю чистомовку, а діти, повторюючи слідом, відтворюють текст і інтонацію. Потім ускладнюю роботу: школярі повторюють склади і досказують текст, знаходячи останнє слово за змістом і римою. Згодом можна запропонувати учням на систему складів придумати текст, який за римою узгоджувався б зі складами . Результатом роботи стає самостійне створення чистомовок, що буде першим кроком до „ написання” римованих рядків.

Би – би – би – ще зелені боби.

Бі – бі – бі – плаття зшию тобі.

Да – да – да – стоїть в глечику вода.

Ди – ди – ди – дай напитися води.

Жа – жа – жа –ми знайшли вужа.

Жи – жи – жи – ти мені допоможи.

Жі – жі – жі – дуже гострі ножі.

За – за – за – гарна в діда коза.

Зі – зі – зі – на одній стою нозі.

Лі – лі – лі – літом жив у селі.

Лю – лю – лю – я тварин люблю.

Ля – ля – ля – буду пасти теля.

Ма – ма – ма – наближається зима.

Продовжуй сам.

Складання римованих рядків на тему.

Ки – ки – ки, ки – ки – ки

На горищі мішки.

Ка – ка – ка,  ка – ка –ка

Прийшли миші до мішка.

Ку – ку – ку , ку – ку – ку

Миші з’їли муку.

Ко – ко – ко, ко – ко – ко

Гірко плаче Пилипко.

Ок – ок – ок, ок – ок – ок

Це ж його мішок.

Швидко слово називай –

Йому риму добирай.

Гілка – білка

олівець –

бичок –

лисичка –

пір’їна –

кішка –

сорока –

Продовжуй!

         Важливою передумовою успішного навчання молодших школярів є зацікавленість. Навчання молодшого школяра має бути цікавим, радісним, але водночас повинно забезпечувати глибоке засвоєння навчального матеріалу. Завдання вчителя початкових класів не лише навчити, а й пробудити в дітей емоційне задоволення, радість від отриманих знань і до самого процесу їх засвоєння.

         На уроках читання постає багато естетичних, моральних й етичних проблем. Успішно вирішити їх можна за умови добре спланованого уроку. Пам’ятаючи, що емоційне самопочуття дитини залежить значною мірою від позитивної атмосфери у класі, вчителеві слід створити її ставленням до всіх учнів, урахуванням їхніх індивідуальних особливостей, тактовним звертанням, вмотивованістю своїх оцінних суджень.